Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пожовтити

Пожовтити, -вчу, -тиш, гл. Пожелтить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖОВТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖОВТИТИ"
Арго́нія, арґо́нія, -нії, ж. = Жоржи́на. Кіевск. у.
Баси, -сів, мн. = басамани. Баси по мені поробив. Н. Вол. у.
Блам, -му, м. Мѣхъ. Гол. Од. 28. Треба було Орисі футро справити — ще й не справити, а верх набрати, бо блам був готовий з Масіного футра. Св. Л. 183. Cм. шлям.
Джеджу́литися, -люся, -лишся, гл. Кокетничать, хорошиться.
Допра́ти Cм. допірати.
Збо́їни, -їн, ж. мн. Мелко перебитая солома.
Зловістний, -а, -е. Зловѣщій. Желех.
Підозрити, -рю, -риш, гл. Заподозрить; примѣтить. Підозрили вони, що він краде, та й стали доглядати. Конст. у.
Призвістка, -ки, ж. Предвѣстіе, предзнаменованіе. Павлогр. у.
Тяр По истинѣ, дѣйствительно. Вх. Зн. 72. Музику заповість аж до самої Глиниці, або тяр аж до Сачави. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЖОВТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.