Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поживління

Поживління, -ня, с. Пища. Узяти якогось покарму, поживління. Гн. І. 88.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖИВЛІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖИВЛІННЯ"
Вимня, -ня, с. = вим'я. Ум. ви́мнячко.
Забіди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Нанести ущербъ, обидѣть матеріально. Я тим не забідив його багато, що взяв у його трохи сього та того. Екатер. у.
Особливий, -а, -е. = особий.
Провакувати, -ку́ю, -єш, гл. Пропустить, потерять (время). А бери лиш ціпа та будемо молотити, а то й день так провакуємо. Грин. II. 207.
Пухлина, -ни, ж. = пухлятина. Херсон. г.
Розледащитися, -щуся, -щишся, гл. = розледачитися. Вона нічого не робить, а керез неї і бабина дочка розледащиться. Чуб. II. 65.
Спійняти, -йму́, -меш, гл. = спіймати. От-от зайця спійняти. Св. Л. 96.
Чілка, -ки, ж. = чулко. Угор.
Штамбур, -ра, м. Крошеный турецкій табакъ. Полт. г.
Шушукати, -каю, -єш, гл. Шептать, шептаться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЖИВЛІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.