Догаря́ти и догоряти II, -ряю, -єш, гл. 1) Интересовать, сильно занимать, затрогивать. Дівка засватана, то її не догаряють вечерниці. Більш нікому не догоря, як тобі, родичеві. 2) Допекать, донимать. Його нічого не догаряє, то що йому. Жінка йому групко догаряє за свою худобу.
Догрома́джувати, -джую, -єш, сов. в. догрома́дити, -джу, -диш, гл. Оканчивать, окончить сгребать (сѣно).
Незичливий, -а, -е. Недоброжелательный. Співають наші селяне про таємничу, часом незичливу долю.
Пелюшка, -ки, ж. Пеленка. Cм. пелюха. Молодая Оленочка синочка родила, повила його, повила та у білії пелюшки. Ум. пелюшечка.
Піднебесний, -а, -е. Поднебесный. По піднебесних горах... літав.
Повивертатися, -таємося, -єтеся, гл. 1) Опрокинуться (о многихъ). 2) Вывернуться на изнанку. Рукава повиверталися. 3) Разлечься (о многихъ). Усі понаїдались і повивертались та й не встають.
Позакликати, -ка́ю, -єш, гл. Зазвать; позвать (многихъ).
Пригінчий, -чого, м. Надсмотрщикъ надъ рабочими.
Смуглястий, -а, -е. = смуглявий.
Чобаник, -ка, м. Трясогузка, Motacilla.
