Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пожиткувати

Пожиткувати, -ку́ю, -єш, гл. Пользоваться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖИТКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖИТКУВАТИ"
Бизувати, -вую, -єш, гл. = бізувати. Вх. Зн. 3.
Дя́дин, -на, -не. = дядьків. Дядин двір. Чуб. III. 429.
Заві́ска, -ки, ж. Передникъ, фартукъ. Міусск. окр.
Захвилюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Заволноваться.
Клепати, -па́ю, -єш и клеплю, клеплеш, гл. 1) Ковать. Коваль клепле, поки тепле. Посл. 2) Отпускать косу. Тне косарь, не спочиває. Не клепає коси. Шевч. 381. Де теє ще у Бога літо, а він уже косу клепа. Ном. № 2614. 3) Бить, звонить в колотушку. 4) Бить. Як почав він мужика то в той висок, то в сей — клепа, клепа — йому, сердешному, аж очі помутились, а той клепа. Рудч. Ск. о) Клеветать. Поніміють, що клепали, гордим серцем промовляли. К. Псал. 25. 6) клепати язиком. Говорить вздоръ.
Підрійка, -ки, ж. = підрийка.
Протопопша, -ші, ж. Жена протоіерея. Левиц. І. 347.
Стислий, -а, -е. Сжатый, тѣсный.
Упиряка, -ки, м. 1) Ув. отъ упирь. Драг. 39. 2) Упрямецъ, злой упрямецъ.
Уповзати, -заю, -єш, сов. в. уповзти, -зу, -зеш, гл. Вползать, вползти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЖИТКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.