Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позаводити

Позаводити, -джу, -диш, гл. 1) Завести (многихъ). Сини позаводять коней у ліс. Драг. 147. 2) Завести, устроить (во множествѣ). Позаводив... роскіш. Левиц. І. 222. В декотрих селах попи і пани позаводили школи. О. 1862. II. 52.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАВОДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАВОДИТИ"
Відшукуватися, -куюся, -єшся, сов. в. відшукатися, -каюся, -єшся, гл. Отыскиваться, отыскаться, находиться, найтись.
Дви́хкати, -каю, -каєш, гл. Колебаться, трястись.
Підвидіти, -джу, -диш, гл. Подсмотрѣть. ЕЗ. V. 35.
Поволічка, -ки, ж. Ум. отъ поволока.
Пригнітати, -та́ю, -єш, сов. в. пригнітити, -нічу, -тиш, гл. 1) Придавливать, придавить. А довбня з стелі, та по голові довгомуда, так його й пригнітила. Чуб. II. 97. 2) Угнетать. І не зважиться багатий брата пригнітати. К. Псал. 23.
Соколовий, -а, -е. Соколиный. Ото тобі, молода, та дідова борода, соколові очі, добрий дід до ночі. Чуб. V. 1147.
Трепетик, -ка, м. Въ сѣделкѣ: металлическая дужка, сквозь которую проходитъ черезсѣделень. Харьковъ. (Лобод.).
Уґвинчувати, -чую, -єш, сов. в. уґвинти́ти, -нчу, -нтиш, гл. Ввинчивать, ввинтить.
Хм! меж. Гмъ! Полт. г.
Чуперадло, -ла, с. Чучело? Дивися, яке чуперадло стоїть (кам'яна баба). Ногайскъ. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗАВОДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.