Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позагівляти

Позагівляти, -ля́ємо, -єте, гл. Заговѣться (о многихъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАГІВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАГІВЛЯТИ"
Бля пред. 1) = для. 2) = біля. Світилка.... стоїть бля порога. Грин. III. 544.
Долі́ніж нар. Ногами внизъ къ землѣ.
За́ківка, -ки, ж. 1) Металлическая оковка конца палки, ке́лефа, топірця́. Шух. І. 275. 2) Cм. коса. Шух. І. 169.
Піняти, -піму, -меш, гл. = пійняти. Руки розставив, щоб кота того піняти. Драг. 63.
Позаличковувати, -вую, -єш, гл. Прикрыть плохое лучшимъ (во множ.).
Пошмарувати, -ру́ю, -єш, гл. Смазать.
Розвиднюватися, -нюється, гл. безл. = розвиднятися.
Ряденце, -ця, с. Ум. отъ рядно.
Скуп, -пу, м. Плата, вознагражденіе; взятка. Хвершал за лікарство бере скуп. Лохв. у. Одно скуп беруть з людей дяки за науку, а наука та.... Лебед. у. Бере скуп з людей посередник. Канев. у.
Халащина, -ни, ж. Лѣсная чаща. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗАГІВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.