Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позагівляти

Позагівляти, -ля́ємо, -єте, гл. Заговѣться (о многихъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАГІВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАГІВЛЯТИ"
Бідолага, -ги, об. = бідолаха. Драг. 212. Грин. II. 169. Побила його бідо лагу. Чуб. І. 254.
Війїна, -ни, ж. Половина (по длинѣ) воловаго дышла. Міусск. окр.
Дощомі́р, -ру, м. Дождемѣръ.
Залежа́лий, -а, -е. Залежалый. Залежалий хліб. Мл. л. сб. 175.
Зана́дитися, -джуся, -дишся, гл. Понадиться. Заносились кури та й позгризали пуп'яночки. Камен. у. В той садок до яблук занадився сокіл і каждої ночі об'їда яблука. Рудч. Ск. І. 158. Занадився мелник та до мелнички. Грин. III. 654.
Накриши́ти Cм. накришувати.
Нескладно нар. Нескладно. А бреше так нескладно.
Підігнути, -ся. Cм. підгинати, -ся.
Прив'янути. Cм. прив'явати.
Трахтирний, -а, -е. Трактирный. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗАГІВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.