Бриднути, -ну, -неш, гл. Становиться безобразнѣе, дурнѣть.
Виклюнути, -ну, -неш, гл. = виклювати.
Висівки, -вок, ж. мн. Отруби. Дивиться, як собака на висівки.
Дохожа́лий, -а, -е. Взрослый, въ лѣтахъ. Дохожалий таки був парубок, та й умер. Дівка вже дохожала, не сьогодня — завтра заміж піде.
Каліво, -ва, с.
1) Кустъ картофеля. Картопля сеє літо не вродила: потроху пуд калівом. Оце три каліва викопала.
2) О коноплѣ, льнѣ: половина повісма.
Обрив, -ва, м. Обрывъ. Із хмари тихо виступають: обрив високий, гай, байрак.
Пахтіти, -хчу, -тиш, гл. Пахнуть. А мишенятко під вербою почуло, що м'ясце пахтить.
Підливати, -ва́ю, -єш, сов. в. підлити, -діллю, -ллєш, гл. 1) Подливать, подлить, лить понемногу. Вона сіль тре у макотирі та підливає борщу. Ой там козак коня напуває, а дівчина воду підливає. 2) — що. Лить, налить подъ что. Миленький встає, мене вкриває та двері підливає. Поливать, полить растеніе. Де ся діла тая дочка, що садила підливала яворочка? Чи не вийде моя мила рути підливати? — кого. Поливать, полить кому дорогу чародѣйскимъ зельемъ. Стежку йому підливала зіллячком, чарами. Чи я вплила, чи я вбрела, чи мене підлито?
Розмазуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. розмазатися, -жуся, -жешся, гл. Размазываться, размазаться.
Хутній сравн. ст. отъ хутко. Скорѣй! Тра хутній стола застелити.
