Висвистувати, -тую, -єш, сов. в. висвистати, -щу, -стиш, гл.
1) Только несов. в. Насвистывать, свистать. Раз-у-раз насвистував вівчарик. Витяг з-за пояса сопілку, висвистує, яті зна.
2) Вызывать, вызвать кого свистомъ. Писаренко грає в дубову сопілку, висвистав, вигукав у Самсона дівку.
Квоктати, -кчу́, -чеш, гл.
1) Клохтать (о насѣдкѣ).
2) Квакать глухо (о лягушкѣ). Тілько квокче усе жаба здорова.
3) Постоянно охать, стонать, жалуясь на болѣзнь, несчастье и пр. (о человѣкѣ).
Обчіркувати, -кую, -єш, сов. в. обчерка́ти, -каю, -єш и обчеркнути, -ну, -неш, гл. Очерчивать, очертить, очеркнуть, провести черту вокругъ. Обчеркнуть курячим зубом. Обчеркни тим прикілком круг себе, скільки зможеш.
Оплести, -ся. Cм. оплітати, -ся.
Пісковатиця, -ці, ж. Песчаная земля.
Померзти, -зну, -неш, гл. Померзнуть, смерзнуть. Ноги померзли.
Понароджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Народиться (о многихъ). Нових людей понароджувалося багато після ревизії, а землі не прибавилося.
Смердюк, -ка, м. Вонючій, вонючка.
Титаришин, -на, -не. Принадлежащій женѣ церковнаго старосты.
Шеляг, -га, м.
1) Старинная мелкая монета. Знаю, як мідний шеляг. Стільки правди, як в шелягу сребра.
2) мн. Родъ убора на пля́хтах. Ум. шеляжо́к, шеляжечок, шеляже́нько. Збірайте шеляжки дрібненькі.
