Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пожидовіти

Пожидовіти, -вію, -єш, гл. Ожидовиться, усвоить себѣ еврейскія замашки и пр. К. (Желех.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖИДОВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖИДОВІТИ"
Відселяти, -ля́ю, -єш, сов. в. відселити, -лю, -лиш, гл. Отдѣлять, отдѣлить сына на самостоятельное хозяйство. Оце я одселяю вже старшого сина, ставлю йому хату на леваді. Рк. Левиц.
Вітряний, -а, -е. Вѣтряный. Маркев. 89. Грин. II. 37. Схопилась велика вітряна буря. Єв. Мр. IV. 37.
Дої́тися, доюся, -їшся, гл. Доиться. Приспоряй, Господи, Божу росу, щоб коровки доїлися. Ном. № 11577.
До-схочу́ нар. Вволю, сколько угодно. Ком. І. 21.
Надклада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. надкла́сти, -кладу, -де́ш, гл. Откладывать, отложить часть.
Опам'ятуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Прійти въ сознаніе, очнуться. Єв. Л. XV. 17. Голова у мене закрутилась, не опам'ятувався, як він мене і на сей світ виніс. Стор. МПр. 48.
Постягати, -га́ю, -єш, гл. То-же, что и стягти, но во множествѣ. Назад руки постягала, під хана погнала. АД. І. 74.
Ростурбувати, -бу́ю, -єш, гл. Растревожить.
Торос, -су, м. = тарас. Левч. 42.
Цвист, -ту, м. Одна пара нитей основы (у ткача). Вас. 166.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЖИДОВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.
hit.ua: сейчас на сайте, посетителей и просмотров за сегодня