За́хидный, -а, -е. прил. Западный. И вы схидни, й вы захидни, И вы, що по горахъ пышныхъ.
Захрьожаты, захрюкаты, -каю, -ешъ, гл. Захрюкать.
Зв'я́зувати, -зую, -єш, сов. в. зв'яза́ти, -жу́, -жеш, гл. 1) Связывать, связать, обвязывать, обвязать. Возьми ж, сину, нагаєчку і віжки, зв'яжи жінці рученьки й ніжки. Зв'яжи мені головоньку, най не болить дуже. 2) Вѣнчать, обвѣнчать. Мені ще тоді п'ятнадцять літ було, що тепер піп не зв'язав би.
Згі́нний, -а, -е. згінні дні. Дни, въ которые все сельское рабочее населеніе сгонялось на барщину.
Облямовувати, -вую, -єш, сов. в. облямувати, -му́ю, -єш, гл. Окаймлять, окаймить. Лице кругом облямоване кучерявою білою чуприною та хвилястою бородою.
Подзєґун, -на, м. Презрительное названіе бѣлорусса.
Розмелкуватий, -а, -е. О колесѣ: съ большимъ отверстіемъ, чѣмъ нужно, чѣмъ толщина оси. Розмелкувате колесо.
Тушити, -шу́, -шиш, гл.
1) Тушить, гасить. За царя Горошка, як людей було трошка, як сніг горів, соломою тушили.
2) Успокаивать. Мовчанка.... гнів тушить.
Устка, -ток, с. мн. Ум. отъ уста.
Чорт, -та, м. 1) Чортъ. Бога хвали, чорта не гніви. чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме. Нѣтъ, не было, не будетъ. Їв би паляниці, та зубів чорт ма. Ой тим же я не прийшов, що чорт-мало підошов. Коли без перестанку гулятиме, то й сорочки чорт-матиме. чорт зна хто, що, де, куди, як.... Чортъ знаетъ кто, неизвѣстно кто, что, гдѣ, куда, какъ. чорт зна що, хто — также: дрянь, гадость, плохой человѣкъ, предметъ. чорт зна як — также: плохо, скверно. Чорт зна що в лаптях, та й то москаль. Чорт зна що, не Брути! Чорт зна що плутає. Як чор-зна що, — не чепать, щоб і посудини не запаскудить. Робиш ти, працюєш, та на чорт зна кого. Жили, жили, та чор-зна де й ділися. Заїць тоді ж забіг чор-зна куди. Чорт його зна, як і вчитись. Чорт батька знає, як співають! Въ томъ же значеніи: чорт-віть що! до чо́рта. Много, масса. Чимало таки козаків і панів до чорта. 2) Родъ игры. Ум. чортик, чорто́к. Ув. чортисько, чортище. Чортяка.
