Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пожилиця

Пожилиця, -ці, пожиличка, -ки, ж. Жилица, квартирантка. Мнж. 189.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖИЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖИЛИЦЯ"
Волоцюга, -ги, об. Бродяга. Чуб. І. 240. Всесвітня волоцюга. Котл. Ен. VI. 11. Ум. волоцюжка. Ув. волоцюжище.
Кигикання, -ня, с. Крики чайки. Желех.
Кубрик, -ка, м. Боченокъ. Любеч.
Лілійо́вий и ліліовий, -а, -е. Лилейный. Шух. І. 118.
Мо́витися, -ться, гл. безл. Говориться. Не так швидко робиться, як мовиться. Ном. № 5603. Мова мовиться. Идетъ разговоръ, говорится. Батько промовив ті слова так спокійно, неначе мова мовилась про когось иншого, а не про його. Левиц. Пов. 114. Мова не мовиться. Разговоръ не клеится. Сумно стало, мова не мовилась. МВ. ІІ. 184.
Моска́льство, -ва, с. 1) соб. отъ москаль. 2) Обрусѣлость. Українську натуру я добре знаю. Все се москальство лежить на їх, як на волу сідло. Левиц. І. 313.
Перетяти Cм. перетинати.
Перешкодити Cм. перешкожати.
Прижити, -живу, -веш, гл. Прижить (дитя). Жила, жила удівонька та на край села, та прижила та удівонька сина сокола. Чуб. V. 976.
Прослух, -ху, м. Слухъ, вѣсть, извѣстіе. Ні слуху, ні прослуху. Ном. № 1936.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЖИЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.