Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пожилиця

Пожилиця, -ці, пожиличка, -ки, ж. Жилица, квартирантка. Мнж. 189.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖИЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖИЛИЦЯ"
Виграватися, -ваюся и -раюся, -єшся, сов. в. вигратися, -раюся, -єшся, гл. Выбраживать, выбродить. Як виграється сирівець добре, то гарний. Волч. у.
Гирити, -рю, -риш, гл. Нести, тащить съ трудомъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Крихітка, -ки, ж. Ум. отъ крихта.
Ле́глий, -а, -е. Залежалый, затхлый, прѣлый (о мукѣ).
Луща́ти, -щу, -щи́ш, гл. = лусчати. Коли діжа лущить, — скоро весілля буде. Грин. І. 255. Той луг тріщить, лущить. Рудч. Ск. І. 145. Лущать, як оріхи під ногами.
Повиривати, -ва́ю, -єш, гл. Вырвать (во множествѣ). Чисто подер тіло, з м'ясом повиривав. Рудч. Ск. І. 173. Усю лободу вже повиривала. Черниг. у. Пси його так кусають, що аж з боків йому шкуру повиривали. Чуб. II. 411.
Позстарюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Состариться (о многихъ).
Сутозлотий, -а, -е. Изъ чистаго золота. Гроші, да все червонці сутозлоті. Драг. 52.
Топорище, -ща, с. 1) Рукоятка топора, топорище. Шух. І. 175, 176. Як утопає, сокиру давав; а як порятують, і топорища жалує. Ном. 2) Въ топорці і келефі — самая палка. Шух. І. 289, 273, 274.
Уберечи, -режу, -жеш, гл. = уберегти. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЖИЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.