Валити, -лю, -лиш, гл. 1) Валить, сваливать. Своє на ніжки ставить, а чуже з ніг валить. 2) Идти впередъ; двигаться массою. Сліпому нема гори: куди попав, туди и вали. Так валкою і валить. 3) — вал. Прясть вал 2. Нумо вал валити.
Допе́внення, -ня, с. Увѣреніе.
Загало́м нар. 1) Оптомъ, гуртомъ. На вибір десяток сороковець, а загалом золотий. 2) Сплошь. З неділі піду тобі робити три дні загалом. Масти загалом усю стіну. Попереду було той на нити, той на одрібок, а потім пішли всі загалом на викуп.
Заколи́хувати, -хую, -єш, сов. в. заколиха́ти, -шу́, -шеш, гл. Закачивать, закачать. І укриє й перехристить, тихо заколише.
Знарядити Cм. знарязкати.
Копривняк, -ка, м. Травникъ, Sylvia.
Позамовкати, -каємо, -єте, гл. Замолкнуть (о многихъ).
Понамокати, -каємо, -єте, гл. Намокнуть (о многихъ).
Тулуча, -чати, с. = тулук 1.
Хряпусь! меж. = хряп. Мазниця хряпусь!
