Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пожирення

Пожирення, -ня, с. Пожиранье, пожранье. Грин. II. 350. Переказує якийсь змій цареві, щоб він або три вози золота дав, або старшу дочку на пожирення. Грин. І. 152.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖИРЕННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖИРЕННЯ"
Зага́тистий, -а, -е. . зага́тиста земля́ Земля, содержащая корни и пр. мѣшающее свободному движенію плуга. Черк. у.
Знеохотити Cм. знеохочувати.
Коростовий, -а, -е. = короставий. Не тіш тещі коростовим зятем. Ном. № 5611.
Негідний, -а, -е. 1) Недостойный. 2) Негодный, мерзкій. Бодай лиш не мати дитину негідну. Гол. III. 454.
Порозминатися, -наємося, -єтеся, гл. 1) Размяться (во множествѣ). 2) Разойтись или разъѣхаться, минуя другъ друга (во множествѣ).
Райський, -а, -е. Райскій. А в райські двері сам Господь ходить. Чуб. III. 293.
Теліпайло, -ла, с. 1) Висящій, качающійся предметъ. 2) Безполезный, лишній человѣкъ.
Травянець, -нцю́, м. Раст. Carthusianorum L. І. ЗЮЗО. І. 121.
Урічний, -а, -е. = урічливий. Шух. І. 197.
Фірманити, -ню, -ниш, гл. Быть кучеромъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЖИРЕННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.