Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пожирення

Пожирення, -ня, с. Пожиранье, пожранье. Грин. II. 350. Переказує якийсь змій цареві, щоб він або три вози золота дав, або старшу дочку на пожирення. Грин. І. 152.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖИРЕННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖИРЕННЯ"
Висолопити Cм. висолоплювати.
Глобити, -блю, -биш, гл. 1) Укрѣплять клиньями валъ въ мельницѣ. Валков. у. 2) Конопатить. Аф. 360. 3) = глобувати? Лихорадка на вопросъ: «Чого ж ти йдеш?» отвѣчаетъ: «Сіпать і кидать, і трясти, і пекти, і знобить, і глобить, і кров пить, і кість ломить. Мил. М. 64.
Кобер, -бра, м. Коверъ. Левч. 58. Ум. кобе́рець. Постелю я коберець. Н. п.  
Куховар, -ра, м. = кухарь. Згодили якогось москаля з мита за куховара. МВ. (О. 1862. III. 64).
Одівець, -вця́, м. Одѣвающій. Подай, Петрику, гребінець! — Я тобі, Марушко, не одівець, що подам тобі гребінець. Грин. ІІІ. 535.
Однак нар. Однако. Хоча він був і вдовець, однак же любив закликати до себе веселих гостей. Левиц. І. 209.
Приладний, -а, -е. Умѣющій приласкаться, вкрадчивый. Така то до кожного прикидчива, приладна, лестна. МВ. ІІ. 140.
Увапнитися, -нюся, -нишся, гл. Запачкаться известью. Шейк.
Чєгір, -ра, м. = чагарь. Шух. І. 210.
Щакати, -ка́ю, -єш, гл. Раскалывать (дерево). Не рубай, не щакай зеленого дуба. Гол. II. 553.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЖИРЕННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.