Ганьбувати, -бу́ю, -єш, гл.
1) = ганити, ганьбити. Гарна дівка, ганьбувати ні за яку роботу не можна.
2) — ким. Браковать, порочить, презирать. Дівка ганьбує ним. Да чого, мила, смуткуєш, чи моєю маткою ганьбуєш?
3) Жить безчестно. Судив мені Бог та й п'яниченьку мужа, що він п'є і ганьбує, та ще й дома не ночує.
Жи́ляник, -ка, м. Прѣсный коржъ изъ ржаной муки на водѣ, который пекутъ въ первый понедѣльникъ великаго поста. и
Ланва, -ви, ж. Желѣзо или веревка, которыми стельвага прикрѣпляется къ оси. Погана була їзда: то посторонок урветься, і вони стануть, ув'язують; а тільки рушать, як, дивись, орчик відірвався, або ланва спала. Также Cм. стельвага.
Мі́рчий, -чого, м. 1) Землемѣръ, межевщикъ. 2) Пріемщикъ сукна на водяной сукновальнѣ.
Пустовливий, -а, -е. Шаловливый, рѣзвый.
Раваш, -ша, м. = реваш.
Сточник, -ка, м. Рѣзчикъ-артистъ; такъ называютъ гуцульскихъ артистовъ-рѣзчиковъ но дереву, изготовляющихъ художественныя издѣлія.
Трухлявий, -а, -е. Трухлый, гнилой (о Раст.). Трухлявий пень.
Чорноклен, -на, чорно́кленок, -нка, м. Дерево: а) Пакленъ, Acer campestre L. б) Acer tataricum L.
Штовхатися, -хаюся, -єшся, гл. Толкаться. Чого ти штовхаєшся?
