Доткну́ти, -ся. Cм. дотикати, -ся.
Зароже́дний, -а, -е. Урожайный. Цього году зарожедніш було на хліб, як торік.
Крьо-не! меж. Крикъ, которымъ пастухъ приказываетъ козамъ возвратиться назадъ. Козар гонить кози покликом: ці! ці! завертає їх — крьо-не́!
Обзиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обізватися, -звуся, -вешся, гл. Отзываться, отозваться, откликаться, откликнуться, заговорить; о животныхъ: кричать, закричать. Як зовуть, так і обзиваються. Обізвалась стара мати та на тім боці моря: «Не плач, не плач, дитя мов!» Обізвався старий батько: «Чого ждеш небого?» Обізвався в лісі пугач.
Припосилати, -ла́ю, -єш, сов. в. припослати, -шлю́, -шле́ш, гл. Ниспосылать, ниспослать. Нехай тобі Бог з вищого неба припошле.
Рождатися, -даюся, -єшся, гл. = Рожатися.
Сторінка, -ки, ж.
1) Ум. отъ сторона. Не лихо журить і чужа сторінка, а невдала жінка.
2) Страница.
Таємність, -ности, ж. Тайна, секреть.
Ударити, -ся. Cм. ударяти, -ся.
Часовий, -а, -е. 1) Временный. Це лихо часове, — воно швидко минеться.
2) Тотъ, которому пришло время. Не вмірають старі, тільки часові.
