Тлумачення / значення слова "ПО" | Словник української мови. Словник Грінченка

по

По пред. 1) По. Не по чім і б'є, як не по голові. ЗОЮР. І. 146. Гріх по дорозі біг та до нас плиг. Ном. № 96 По всьому саду ходила шукаючи, — нема. Дає на рік по сто червоних. Хиба ж ти не помітив по їй, що вона й здавну навіженна? МВ. (О. 1862. III. 63, 64). Подзвонили по дитяті у великий дзвін. Грин. III. 275. Дзвонять по душі. Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях. Мир. Пов. І. 124. Трудно стало старенькій по людях жити. Г. Барв. 371. Треба дітей пускати по людях. Г. Барв. 284. Чувати було по людях, що вони живуть собі як риба з водою. Г. Барв. 106, 107. Їздили по знахурах та по знахурках округи верстов за сто. Г. Барв. 223. 2) Послѣ. По шкоді і лях мудрий. Ном. Коли тревога, то до Бога, а по тревозі забув о Бозі. Ном. № 86. Тепер Логвинова земля, а по десяти літях знов буде Лаврінова. Н. Вол. у. по всьому. Послѣ всего. Св. Л. 41. от і по грошах. Вотъ ужъ и нѣтъ денегъ. О. 1862. IV. 106. вже по йому, по їй. Онъ уже умеръ, она уже умерла. Ого, вже тепер буде по нім. Фр. Пр. 133. було́ би по мні, — пропалъ бы я, конецъ былъ-бы мнѣ. Фр. Пр. 132. Як не буде миленького, то буде по мені. Гол. IV. 457. 3) Съ, въ. По кавунах малий наїдок. Лебед. у. Висиділа перепілочка діти, а сама пішла в садочок сидіти. Ой що ж мені, дітки, по вас, коли мого перепелочка не маш. Рк. Макс. 4) За. Чи не вийде стара мати по холодну воду? Мил. 113. Вернувсь по той чобіт. Грин. І. 214. Його по смерть посилати, то нажитись можна. Ном. Прийшла по мене вся моя родина. Г. Барв. 353. До кого ж мені тут по роботу вдатись? Г. Барв. 240. 5) по коне́ць. Въ концѣ. По копець греблі там стоять верби. Гол. III. 301. 6) — по нім усього надійся. Отъ него всего можно ожидать. Фр. Пр. 153. 7) що ж по тому? Что же изъ этого? Що ж по тому, що кохаю, коли в неї не буваю. Грин. III. 186. 8) по тім, по чім. Тѣмъ, чѣмъ. По тім козак славен. А ти, дівко, по чім славна? Хиба що багата. Грин. III. 212. 9) по тверезому, по п'яному. Въ трезвомъ, пьяномъ видѣ. По тверезому про се поговоримо. Г. Барв. 153.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 199.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПО"

Сховати оригінал сторінки

Бундз, -дза, м. 1) Молодой овечій творогъ. Шейк. Большой кусокъ овечьяго сыру. Вх. Зн. 12. Cм. будз. 2) Коротко остриженный мальчикъ. Желех. 3) Узел (на веревкѣ, ниткѣ и пр.). Вх. Лем. 395. Ум. бундзик.

повністю...

Забри́зкати, -ся. Cм. забризкувати, -ся.

повністю...

Нале́жний, -а, -е. 1) (до кого). Принадлежащій. 2) (кому́). Слѣдуемый, должный. 3) Надлежащій, приличный.

повністю...

Оселість, -лости, ж. Осѣдлость.

повністю...

Позабейкуватися, -куємося, -єтеся, гл. = позабовтуватися. Спасибі тому цареві, що цей міст вистроїв: як ми довгополії люде, та б ми позабейкувались тут. Чуб. II. 256.

повністю...

Пороспечатувати, -тую, -єш, гл. Распечатать (во множествѣ).

повністю...

Рівчак, -ка, м. 1) Ум. отъ рів. Полетіла в рів, бо саме коло нашої різи був глибокий рівчак з маленькою криничкою. Левиц. Пов. 338. 2) Ручей. З джерел вода збірається в струмені, з них роблються рівчаки, з рівчаків річка. Дещо. 3) Желобокъ, углубленіе. Вас. 159. Ум. рівчачо́к. Вас. 167.

повністю...

Сірчастий, -а, -е. Сѣрнистый. Жадної ж там не матимеш помочі, де сірчастий вогонь заливає вочі. Чуб. III. 17.

повністю...

Скаржитися, -жуся, -жишся, гл. Жаловаться, сѣтовать. МВ. (О. 1862. І. 78). Невістка скаржиться, а на лиці не змарніла. Ном. № 6899.

повністю...

Щати, (-щу? -щиш?), гл. = сцяти. Вх. Уг. 227.

повністю...