Дзьо́бро, -ра, м. Ребро. Коп'єм дзьобро пробивали.
Зао́рювати, -рюю, -єш, сов. в. заора́ти, -рю́, -ре́ш, гл. 1) Запахивать, запахать. но́сом заорати. Упасть лицомъ внизъ. Упав так, що аж носом заорав. 2) Начинать, начать пахать. В той день ідуть заорювати. Зао́рювати (в понеділок) не можна.
Зві́льжити, -жу́, -жи́ш, гл. О морозѣ: ослабѣть. Як звільжить мороз, тоді поїду у ліс. Вже звільжив мороз.
Лопоту́н, -на́, м. Болтунъ. Лопотун лепече, а дурень слуха.
Ма́тка, -ки, ж. 1) = мати. Який тепер світ настав, що син матки не пізнав. На те циган матку б'є, щоб його жінка боялась. 2) пані-ма́тка. а) Хозяйка дома. б) Попадья, матушка. А як твоя думка, пані-матко, спитав о. Хведір у жінки. 3) Самка, имѣющая дѣтей. Ласкаве телятко дві матки ссе. 4) Пчела — самка, матка. А за ним повалило козацтво, як за маткою бжоли. 5) = матірна 2. Жінкам же треба було ще й коноплі брати, мочити матки, щоб терти за літнього сонця. 6) Ум. отъ мата. Давай матки плести, ну запинати вікна, щоб не перся мороз у хату. 7) Родъ игры въ мячъ. 8) — жи́тна = матиця 4.
Недоспіл, -лу, м. Недозрѣлость.
Позвозити, -жу, -зиш, гл. Свезти (во множествѣ). Позвозили люде мішки до того млина молоти.
Попідсаджувати, -джую, -єш, гл. Тоже, что и підсадити, но во множествѣ.
Пригостити, -щу́, -сти́ш, гл.
1) Прибыть, пріѣхать въ гости. Ми пригостили до Илаша. В царя дочку заручили, та й додому пригостили.
2) Принять какъ гостя, угостить. І ця сестра його пригостила добре.
Трудність, -ности, ж. Трудность.
