Виламувати, -мую, -єш, сов. в. виламати, -маю, -єш, гл. Выламывать, выломать.
Віршник, -ка, м. Стихотворецъ. Латинський віршник.
Гнити, гнию, -єш, гл. Гнить. — Хліб гниє. — «Гниє, бо є; оттоді погано було б, як би гнисти нічого було. Варево гниє. Хата пусткою гниє. Гниє в неволі, у кайданах.
Зани́шпоритися, -рюся, -ришся, гл. Закопаться, углубиться во что.
Ле́мич, -чу, м. Раст. Alnus viridis. Cм. леліч.
Лести́тися, -щу́ся, -сти́шся, гл. Подольщаться, подлаживаться. Леститься, як у пазуху не влізе. Хоть як вона буде до тебе леститься, а ти їй усії правди не кажи. Давай уже хоть коло сього леститись: оце, кажуть, пан так пан!
Ма́цу́р, -ра, м. Котъ.
Негаразд нар. Нехорошо, неладно. Ой негаразд запорожці, негаразд зробили: степ широкий, край веселий та й занапастили.
Плужок, -жка, ж. Ум. отъ плуг.
Рівночасність, -ности, ж. Одновременность.
