Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плюский

Плюский, -а́, -е́ Плоскій. Шух. І. 91.112.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮСКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮСКИЙ"
Жабрь, -рів, ж. Жабры. Риба зітхнула жабрами і простяглася. Левиц. І.
Зазлости́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Надѣлать зла, насолить. Він так зазлостив громаді, що вона йому нічого не зробить, чого б він хотів. Черк. у.
Коїти, -ко́ю, -їш, гл. Дѣлать, творить (преимущественно дурное). Се воно коїть не хто, як проклятущий Іванець. К. ЧР. 75. Лихо коїти. Ном. № 2874.
Ксьондз, -за, м. Католическій священникъ. В страшно-судную неділю ксьондз казання говорив. Рудан.
Піддовбати, піддовбти́. Cм. піддовбувати.
Прихнути, -ну, -неш, гл. = пирхнути 1. Чуб. II. 303.
Пронюхати Cм. пронюхувати.
Розіслати II, -ся. Cм. розстилати, -ся.
Скупатися, -паюся, -єшся, гл. Выкупаться. Ой, бабусю, бабусю, яка ж ти погана! Пішла б ти на лотоки та би ся скупала. Чуб. V. 1131.
Щертовий, -а́, -е́ 1) Насыпанный въ уровень съ краями. У иншій четверти ячменю, то буде щертових мірок дев'ять, а верхових вісім. Полт. г. 2) О землѣ: твердый, тугой. Тут земля щертова, туга, — ореш, а воно плуг тільки при щирці. Конот. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛЮСКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.