Багруля, -лі, ж. Порода раннихъ пурпурно-красныхъ сливъ.
Добросе́рдо нар. Благодушно, добросердечно.
Дозира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. дозріти (дізріти), -рю́, -ри́ш, гл. 1) = Доглядати, доглянути. Не будеш діток моїх дозирати. Треба пильно тих лукавих ходів дозирати. 2) Видѣть, увидѣть.
Дуракува́тий, -а, -е. Дураковатый, глуповатый. Один дуракуватий челядник росказував, що як він їздив у Крим по сіль, дак хоча ж і соли наївсь уволю.
Калина, -ни, ж. 1) Раст. калина, Viburnum opulus — дерево и ягоды. Та висип же, мила, високу могилу, та посади, мила, червону калину. Ой у лузі на калині зозуля кувала. 2) Дѣвство, а также кровавый знакъ на сорочкѣ послѣ перваго совокупленія. Темного лугу калина, доброго батька дитина: хоть вона по ночах ходила, та калину при собі носили: купували купці — не продала, прохали хлопці — вона не дала, шовком ніженьки зв'язала, за всіх тому Іванку держала. калину ламати — въ свадебныхъ пѣсняхъ: терять дѣвство. калину стратити. Потерять дѣвственность. 3) Названіе вола или коровы темнокрасной масти. Ум. кали́нка, кали́нонька, кали́ночка. Зашуміла шабелька, як в лузі калинка. Ой у лузі калинойка, там дівчина походила, калинойку поломила. Зацвіла калинонька в лузі. Будуть пташки прилітати, калиноньку їсти. Ой припну я коня коло калиночки. Ла зацвіла калинонька к Роздву... У нашої Мар'юхни на подолі.
Ошалемоніти, -ні́ю, -єш, гл. = ошаліти. Ти ошалемоніла, чи що, що таке верзеш.
Позголювати, -люю, -єш, гл. Сбрить (о многихъ). Наші старі позголювали бороди та й думають, що помолодчали.
Пороззувати, -ва́ю, -єш, гл. = порозбувати.
Разний и пр. = різний и пр.
Стібати, -ба́ю, -єш, одн. в. стібну́ти, -бну́, -не́ш, гл. Стегать, стегнуть.
