Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побитися

Побитися, -б'юся, -єшся, гл. 1) Разбиться. Пішла по воду, відра побила. Я ж не побила, постановила, з гори покотились, да й сами побились. Мет. 5. 2) Сразиться; подраться. Треба кріпко побитися з ляхами. Н. п. Посвариться з дітьми на улиці, а то й поб'ється. МВ. ІІ. 10. Два брати... погризлись та й побились, ідучи степом. ЗОЮР. І. 306.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 202.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБИТИСЯ"
Лобко́, -ка́, м. Лобастый человѣкъ, человѣкъ съ большимъ лбомъ. У мого батька був великий лоб, ток його і прозвали лобком. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Моска́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Обрусѣвать. Уже почав москалитися! Конст. у. 2) Осолдатчиваться.
Налупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Начистить.
Полонь, -ні, ж. 1) = полон. Не дай, Спасе, у неволю, у полонь мені упасти. К. Псал. 2) = полин. Вх. Лем. 453.
Прочекати, -ка́ю, -єш, гл. Прождать.
Струпіти, -пію, -єш, гл. Покрываться струпьями.  
Теплісінький, -а, -е. Совершенно теплый. Шейк.
Цуценячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій щенку.
Цьвохати, -хаю, -єш и цьвохкати, -каю, -єш, гл. Стегать кнутомъ. Давай він батогом цьвохать. Грин. II. 247.
Чуткий, -а, -е. Чуткій. Чуткий, як утка. Ном. № 8554. Чутке ж і в тебе вухо! К. ЦН. 169.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.