Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злотоглавий

Злотоглавий, -а, -е. Парчевой, глазетный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОТОГЛАВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОТОГЛАВИЙ"
Зніміти, -мі́ю, -єш, гл. Онѣмѣть.  
Кравчина, -ни, ж. Названіе войска, собраннаго въ концѣ XVI в. С. Наливайкомъ. Обізвався Наливайко — не стало кравчини! Обізвавсь козак Павлюга — за нею полинув. Шевч. 52. Славна стала та кравчина, як на Польщу стала, вовкулакам, католикам мстючи зраду здала. Срезн., Запорож. Стар. І. 39.
Лихта́рик, -ка, м. Ум. отъ лихта́рь.  
Милости́вий, -а, -е. Милостивый. Господи милостивий. Ном. № 3544. Пані милостива! будьте ласкаві, скажить мені, що мій чоловік на чужині, як проживає. МВ. І. 49. Блаженні милостиві, бо такі будуть помилувані. Єв. Мт. V. 7.
Мошо́к, -шку́, м. Ум. отъ мох.
Ніде 1 нар. 1) Негдѣ. 2) Некуда. Йому ніде дітись.
Пошкарубитися, -блюся, -бишся, гл. = пошкарубіти.
Співа, -ви, ж. Пѣніе, пѣсня. А де ж Гонта?... чому не співає? нема його; тепер йому мабуть не до неї, не до співи. Шевч. 201.
Фласкати, -каю, -єш, гл. Бить по лицу. Гол. ІІ. 703.  
Цвілий, -а, -е. Заплѣснѣвшій, гнилой. І пом'янули свого чумаченька хоч цвілими сухарями. Чуб. V. 1048. Цвіле сіно., Ум. цвіленький. А тим вони його поминали, що у себе мали: цвіленькими, сухенькими військовими сухарцями. АД. І. 255.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛОТОГЛАВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.