Дава́ння, -ня, с. 1) Даваніе. Воно ж і даванню кінець є. 2) = Данкя́ 2. Давання гірше трутизни.
Забочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Косо смотрѣть (непривѣтливо, угрюмо), коситься на кого.
Мі́зок, -вку, м. Мозгъ. Курячий же в тебе, пане Петре, мізок. Любить її, наче кошеним мізком нагодувала його.
Млине́ць, -нця́, м. 1) Блинъ. Видно, що Ганна млинці пекла, бо й ворота в тісті. Вона своїм носом чує, як на небі млинці печуть. 2) Родъ вѣтряной мельнички съ двумя крыльями для отпугиванія птицъ. Ум. млинчик.
На́ростень, -тня, м. 1) Наростъ. 2) Мозоль. Наростня просто не можна зрізати, а треба перше роспарити, до він і вилізе.
Освічати, -ча́ю, -єш, гл. = освічувати. Не буду, Божейку, людей освічати. Сонечко ясне, красне, освічаєш гори, долини, освіти мов личко, щоби моє личко було ясне — красне, як сонечко.
Охиза, -зи, ж. Мокрая вьюга, мятель. Охиза поїхала. Приходить (зіма) в село страшною хуртовиною, приводить за собою своїх діток — хизи й охизи та... морози.
Підкинути, -ся. Cм. підкидати, -ся.
Підпухати, -ха́ю, -єш, сов. в. підпух(ну)ти, -ну, -неш, гл. Припухать, припухнуть.
Спілка, -ки, ж. Компанія, товарищество. Чоловік та жінка, то одна спілка. тримати спі́лку. Вести компанію. Не тримай з панами спілки.
