Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злотоглавий

Злотоглавий, -а, -е. Парчевой, глазетный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОТОГЛАВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОТОГЛАВИЙ"
Виклик, -ка, м. 1) Вызовъ. 2) Крикъ, восклицаніе. Виклик, вигук роскотився, і полетів турчин легкими кіньми на козаків. МВ. ІІІ. 56.
Забу́лькати, -каю, -єш, гл. О жидкости: забульчать, забулькать, забултыхать.
Замо́щувати, -щую, -єш, сов. в. замости́ти, -щу́, -стиш, гл. 1) Замащивать, замостить, закладывать, заложить. Треба позламувать дубців з усякого дерева та й замостить, тоді вже ніщо не розірве греблі. Грин. І. 180. 2) Покрывать, покрыть. Хмарами пів неба замостило. Греб. 367.
Захлюпостаты, -таю, -ешь, гл. = захлюпотаты. Стали брести, а коні в воді як захлюпостали. ЗОЮР. І. 301.
Ласівка, -ки, ж. Время, обильное лакомой пищей. Спасівка — ласівка, а петрівка — голодівка. Ном. № 483.
Мульки́й, -а́, -е́ Жесткій, давящій, жмущій, мозоля тій.
Рейвах, -ху, м. Суматоха, плачъ.
Табашний, -а, -е. Табачный.
Убудитися, -жуся, -дишся, гл. Проснуться.
Шось мѣст. Что-то. Та шось мені, братця, горілка не п'ється. Чуб. V. 420.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛОТОГЛАВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.