Гуну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Дунуть, загудѣть, зашумѣть, крикнуть. Як гуне, — такий вітер! Він разом як гуне! 2) Кинуть, броситься. Гунем огулом на врага. Собаки так і гунули, та вп'ять назад.
Дурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Урчать, бурчать. І отесу можна в кишку затягнуть, аби не дурчала.
Злегчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Облегчить.
Курлапиця, -ці, ж. = курлапий.
Мусува́ння, -ня, с. 1) Измышленіе, придумываніе. 2) Броженіе.
Спихойка нар. = спишна. По них ходить красне дівча спихойка.
Споїти, -ся. Cм. споювати, -ся.
Стусень, -сня, м. Пинокъ, толчекъ. Дав стусня, аж перекинувсь.
Трюхикати, -каю, -єш, гл. = трюхати.
Чевріти, -рію, -єш, гл. Чахнуть, хирѣть. Чевріє дитина. Просо че росте, зовсім пожовкло, тільки чевріє.
