Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заранок

Зара́нок, -нку, м. = і. Зарання. На розсвіті, на заранці іще спали бусурманці. Мет. 374.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 88.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРАНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРАНОК"
Епнтафія, -фії, ж. Эпитафія. Шрам, розглядуючи ту горорізьбу да читаючи епитафії, засмутився душею. К. ЧР. 101.
Життєпи́сний, -а, -е. Біографическій. Желех.
Заво́їстий, -а, -е. Воинственный, задорный. Він був у нас хоч і малий на зріст, так завоїстий: було кожного зачепить. Верхнеднѣпр. у. (Залюбовс.).
Ме́рчик, -ка, м. Маленькій покойникъ, трупикъ. Желех.
Милода́нка, -ки, ж. Возлюбленная.
Нахлипатися, -паюся, -єшся, гл. Наплакаться всхлипывая.
Нерівний, -а, -е. Неравный.
Повискакувати, -куємо, -єш, гл. Выскочить (о многихъ). Повискакували, беруть його, ведуть. Рудч. Ск. II. 11.
Порідня, -ні, ж. = поріддя. З нашої порідні не було такого. Черк. у.
Сінці, -ців, ж. Ум. отъ сіни.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРАНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.