Балакатися гл. Употреб. безлично: балакається, балакалось. Говорится, говорилось. Чого ж ви мовчите? — Та якось не балакається.
Боросква, -ви, ж. Абрикосъ.
Вабко нар. Легко приманиваемо.
Гуцу́льщина, -ни, ж. Мѣстность въ Галиціи (уу. Косивскій, Печенижинскій, Надвирнянскій) и Буковинѣ, заселенная гуцулами.
Забу́бнити, -бню, -ниш, гл. Ударить въ литавры. Ой заграно мені і забубнено, бояри побужено.
Мозо́ля, -лі, ж. Мозоль. Три ниточки тоненьких напряла, три мозолі на долоні намуляла.
Нару́га, -ги, ж. Издѣвка, посмѣяніе, позоръ. Од матері сорома і наруги приняла. Пришли, пришли, мій миленький, хоч нароком люде, нехай мені од батенька наруги не буде. Почне перед панночками наругу на його зводити.
Поспит, -ту, м.
1) Спросъ. Без поспиту, що хочеш, те і рвеш.
2) Проба, опытъ. Нащо нам той Дін? Буде з тебе поспиту, що набрався по світах, пора своїм кошем осістись.
Пощибати, -ба́ю, -єш, гл. Отряхнуть. На високій полонині пощибана роса: ба, кто єї да пощибав? Білявиця боса.
Роскарячити, -ся. Cм. роскарячувати, -ся.
