Байдикування, -ня, с. Ничего недѣланіе, баклушничанье. І не докучило тобі байдикування? Не змогла б я отако байдикуючи день-у-день без роботи жити.
Байдуже нар. Безразлично, нужды нѣтъ, и горя мало, все равно. Недоля жартує над старою головою, а йому байдуже. Байдуже паски, аби порося! Умер батько — байдуже, вмерла мати — байдуже, умер милий чорнобривий, — та й стало жаль дуже. Ум. байдужки, байдужечки. А мені про те й байдужечки. Товкачисі радість: Бог дав сина..., а Товкачеві й байдужки.
Ді́йво, -ва, с. 1) Удой. Корова добра на дійво. 2) Молоко, молочные продукты. Дитина з колиски випаде, — дивись! Дай їй дійва. Ум. Ді́йвечко.
Завдяча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Благодарить, приносить благодарность.
Їдало, -ла, с.
1) їдало. Шутливо: желудокъ.
2) їдало. Широкая часть ложки, та, которой набирается пища.
Назди́в нар. На удивленіе.
На́прово нар. Наскоро, на скорую руку. Як шкода буде напрово продати хліб, то я заставлю у брата, або що.
Просміяти, -мію, -єш, гл.
1) Осмѣять. Як би за годинку перед тим Мася побачила, що хто робить такі штукі, сама просміяла б, а тепер ось як!
2) Утратить что изъ за смѣха. А яка ж є доля тієї дівки, що ся сміяла? — Вона свою долю просміяла.
Хидня, -ні, ж. 1) Хожденіе. Давай ходить в горох!... Ходили і хіднею пшени цю й жито все так зм'яли та стовкли. Яка тепер хідня! багно по коліна. Звісно хідня моя якая! як отак на негодь та вночі, то і в рів шелеснеш. 3) Походка. Ну, та й хідня його паскудна.
Шаланда, -ди, ж. Родъ рѣчного судна: плоскодонная лодка, иногда носъ и корма не острые, а прямые, четырехугольные.
