Багрина, -ни, ж. Болото, богатое родниками мѣсто.
Доколі́нчитися, -чуся, -чишся, гл. Побить до того, что.... Колінчив я, колінчив дурне порося, да й доколінчивсь, що там і здохло.
Дурнове́рхий, -а, -е. Глупый, полуумный. Та й жахається вночі, мов дурноверхий.
Каблучка, -ки, ж. Ум. отъ каблука. 1) Кольцо вообще какое-бы то ни было — металлическое или изъ иного матеріала. 2) Кольцо, перстень. Подарував золоту каблучку. Од'їзжаючи приказував Онилці, надіваючи на палець каблучку. Не гарбузом тут пахне, коли сама дала війтенкові каблучки. 3) Сплетенное изъ дерева кольцо, которымъ прикрѣпляются ворота къ столбу въ глухомъ концѣ, а также то, которымъ запираются ворота на другомъ концѣ путемъ набрасыванія каблучки на столбъ и на ворота. Коли ходиш у ворота, — накидай каблучку. 4) Сплетенное изъ дерева или изъ сыромятной кожи, иногда желѣзное кольцо, которымъ ярмо прикрѣпляется къ дышлу. 5) Такое же кольцо, охватывающее средину війя въ томъ мѣстѣ, гдѣ війя раскалывается на двѣ части. 6) Въ повозкѣ: кольцо, связывающее підтоки съ підгерстю.
Каліка, -ки, об. Калѣка, увѣчный. Каліка не родиться — робиться. Була колись Гандзя каліка небога, божилася, молилася, що боліли ноги. Ум. каліченька, калічка. Ой не бий, мати, і не лай, мати, не роби каліченьки.
Полиняти, -ня́ю, -єш, гл. Полинять, поблекнуть. Полиняла стрічка, брови полиняють.
Попідбірати, -ра́ю, -єш, гл. Подобрать (во множествѣ).
Тигр, -ра, м. Тигръ, Felis tigris.
Туронько, -ка, м. Ум. отъ турок.
Шкопирта I, -ти, ж. Игра, состоящая главнымъ образомъ въ бросаніи палокъ такъ, чтобы палка шла колесомъ, ударяясь о землю то однимъ, то другимъ концемъ.
