Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пхикання

Пхикання, -ня, с. Хныканье, всхлипываніе. Котл. Ен. IV. 61.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 503.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПХИКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПХИКАННЯ"
Березінь, -зня, м. = березіль. Гн. ІІ. 211.
Вибавлення, -ня, с. = вибава. Левч. 55.
Калікуватий, -а, -е. Уродливый, съ тѣлесными недостатками, увѣчный. Чигир. у. Калікуватий трохи хлопець. Зміев. у.
Седмиця, -ці, ж. Седмица. Чуб. І. 88.
Семисотний, -а, -е. Семисотный. Випросталась, як семисотна верства. Ном. № 8625.
Старшинник, -ка, м. Начальникъ, начальствующее лицо. Вх. Зн. 66.
Торохнеча, -чі, ж. Стукъ, грохоть, шумъ. О. 1862. IX. 65. Ну, та й не торохнеча у вас у городі, аж у голові гуде. Харьк.
Тютюнничка, -ки, ж. Жена тютюнника. Шейк.
Уздоровляти, -ля́ю, -єш, сов. в. уздорови́ти, -влю, -виш, гл. Оздоравливать, дѣлать здоровымъ, излѣчивать.
Частити, чащу, -стиш, гл. = учащати. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПХИКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.