Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пхикання

Пхикання, -ня, с. Хныканье, всхлипываніе. Котл. Ен. IV. 61.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 503.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПХИКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПХИКАННЯ"
Веселонька И Веселочка, -ки, ж. Ум. отъ веселка.
Відліж, -жі, ж. = відлига. Вх. Зн. 7.
Доходи́тися 2, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Доходиться. Доходився, що й хвоста збувся. Ном. № 8780. 2) Находиться, уходиться. Доходились ніжки, доробились ручки. Ном. № 8234. 3)чого́. Доходиться до бѣды, нажить бѣду. Не ходи, мій синоньку, доходишся лиха. Млр. л. сб. 339.
Залі́г, -ло́гу, м. Препятствіе, препона. Став залогом ізміждо нами: ні того не пуска, ні того. Канев. у.
Маце́нький, -а, -е. = мацінький. Маценьке горнятко. Вх. Зн. 35.
Нікуди 2 нар. Никуда.
Нуд, -ду, м. 1) Скука, тоска, томленіе. МВ. (О. 1862. III. 35). З нуду грав на балабайку, брався до сопілки. Мкр. Г. 2) Тошнота. Швидко кинувся із хати, щоб холодною водою нуд угамувати. Мкр. Н. 9.
Угорський, -а, -е. Венгерскій. Король угорський. Ном. № 11699.
Шісдесят числ. Шестьдесятъ. Пішли в село гоней за шісдесят од Єрусалима. Єв. Л. XXIV. 13.
Щепій, -пія, м. Оспопрививатель. Щомісяця ходить оцей щепій, до попа та доглядається, яким дітям треба щепити віспу. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПХИКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.