Апо́стол, -ла, м. 1) Апостолъ, одинъ изъ двѣнадцати учениковъ Христовыхъ. Учеників назвав апостолами. І посходились апостоли до Ісуса. Подибує він раз янгола, ци апостола. 2) Учитель, провозвѣстникъ истины. І день іде, і ніч іде і, голову схопивши в руки, дивуєшся, чому не йде апостол правди і науки. 3) Книга дѣяній и посланій св. апостоловъ. То було по великих празниках народ приходив до Дороша, неначе до церкви, от він і читав їм Євангелію, Апостола і Псалтирь.
Виговор, -ру, м. = вимова 2.
Викрутка, -ки, ж. Увертка.
Відвіт, -ту, м. Отвѣтъ. одвіт оддавати. Отвѣчать.
Горішня́к, -ка́, м. Сѣверный вѣтеръ.
Ґарґа́чки, -чок, ж. мн. Крыжовникъ. Cм. Аґрус.
Зеленкува́тий, -а, -е. 1) Зеленоватый. 2) Немного недозрѣвшій. Ячмінь був зеленкуватий, а він покосив.
Лебонь нар. = либонь. Заслаб чумак, заслаб, молоденький, да лебонь хоче вмерти.
Підкрадьком нар. = крадькома.
Скрижівка, -ки, ж. — капусти. Отрѣзанный кружекъ капустнаго кочня.
