п'ядити
П'ядити, -джу, -диш, гл. 1) Мѣрять п'я́ддю. 2) О гусеницѣ геометра: ползти. П'ядит усениця. 3) Стремиться, достигать, добиться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 504.
Том 3, ст. 504.