Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

п'яніти

П'яніти, -ні́ю, -єш, гл. Пьянѣть. Він швидко п'яніє: дві чарки випив, то вже й п'яний. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 505.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "П'ЯНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "П'ЯНІТИ"
Баґа, -ґи, ж. Гарь изъ чубука. Вх. Зн. І. Вх. Уг. 252. Cм. мочка 2.
Дожина́ння, -ня, с. Дожинаніе.
Драння́, -ня́, с. соб. Лохмотья. Чуб. V. 1092.
Замолоти́ти Cм. замолочувати.
Зашумі́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Зашумѣть. А в городі та у Львові зашуміли верби. Макс. 80.
Обрида, -ди, ж. Отвращеніе, омерзеніе. Не згадуй тії халепи людям на обриву. Полт.
Переварити, -ся. Cм. переварювати, -ся.
Привабний, -а, -е. Привлекательный. Желех.
Хоромочка, -ки, ж. Ум. отъ хоро́ма.
Шелепати, -паю, -єш, гл. 1) Брести, шлепать по грязи. 2) = шолопати. Вх. Зн. 82.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова П'ЯНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.