Виплітувати, -тую, -єш, гл. = виплітати. Вона виплітувала скатерть на стіл.
Гу́ркало, -ла, с. 1) = Гуркотій. 2) Домовой. 2) Дѣтская игрушка: родъ погремушки на ниткѣ. 4) Маленькій водопадъ. 5) = Суреля. Одкидав сурелі (або гуркала).
Дзудзури́ха, -хи, ж. = Джиджуруха.
Заво́рсити, -ршу, -сиш, гл. Нахмурить. заворсений. Нахмуренный.
Конятина, -ни, ж. Лошадиное мясо. Вийняв ковбасу... німецьку, от що і свининою, і кошатиною, і конятиною начинена.
Незграба, -би, об. Неловкій, неуклюжій человѣкъ.
Полигач, -ча, м. Соучастникъ. Полигач Бруховецького, Вуяхевич.
Пострічати, -ча́ю, -єш, гл. Встрѣтить. пострічай господи! — Пожеланіе божьей помощи. Пострічай тебе, Господи, моя крихотко!
Сховище, -ща, с. Убѣжище, мѣсто, гдѣ прячутся. Із сховища свого виходить вітер.
Цеха, -хи, ж. Значекъ, присвоенный цеху или какому либо обществу. Браття зорганизувалось у якесь товариство Кирила та Мефодія, скомпонувало собі статут і навіть має свою цеху — з литого заліза персні, на котрих сяють літери К. М. Ум. цешка.
