Біленце, -ця, с. Холстъ, полотно. Ох я там на річці біленце білила, ох там же я, мати, віночок згубила.
Змовкати, -ка́ю, -єш, сов. в. змо́вк(ну)ти, -ну, -неш, гл. Смолкать, смолкнуть. Спи! — кажу йому. Він і змовкне.
Найма́ння, -ня, с. Наемъ, наниманіе.
Нахиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. нахилити, -лю́, -лиш, гл.
1) Наклонять, наклонить. Як дуба не нахилиш, так великого сина на добре не навчиш.
2) Склонять, склонить (кого къ чему). Не нахиляв (її) на свою стежку.
Ніж 1, ножа, м.
1) Ножъ. складений ніж. Карманный, складной ножъ. Ум. но́жик.
2) — у плузі = чересло.
Подолежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Долежаться (о многихъ). Подолежувалися, що вже сонечко під обід підбилося.
Позамикати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Запереть (во множествѣ). Позамикали і церкву, і цвинтарь, і зійшли на кладвище. Як у церквах та в коморах замки замикаються, так щоб нашим ворогам зуби і губи позамикало.
2) Заключить, запереть (многихъ). Позамикали всіх парубків у холодну.
3) Преградить (многимъ).
Презирство, -ва, с. Презрѣніе. Буде на неї дивитись з презирством і обходитись з неповагою.
Скателичити, -чу, -чиш, гл. Окатоличить.
Стирати, -ра́ю, -єш, сов. в. стерти, зітру, -треш, гл.
1) Стирать, стереть. Ото щось діти крейдою понаписували на дверях, — зітри. Вона почала стирати пил.
2) Истирать, истереть. Мовчи, бо я тебе на кабаку зотру!
