Безнемірний, -а, -е. Безмѣрный.
До́вбиш, -ша, м. Литаврщикъ. Серед базару став коло стовпа довбиш та й почав бити в бубни.
Доходи́тися 2, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Доходиться. Доходився, що й хвоста збувся. 2) Находиться, уходиться. Доходились ніжки, доробились ручки. 3) — чого́. Доходиться до бѣды, нажить бѣду. Не ходи, мій синоньку, доходишся лиха.
Заба́мкати, -каю, -єш, гл. = забаламкати.
Кревно нар. см. кревне.
Паніматуня, -ні, паніматуся, -сі, ж. Ласкат. отъ паніматка.
Протеленькати, -каю, -єш, гл. Прозвенѣть, прозвонить; о часахъ: протикать.
Спречність, -ности, ж. Пререканіе, прекословіе, споръ. Дві туркені дам в заміну за єдину Катерину, а як спречність о тім буде, єсть у мене з Польщі люде.
Стид, -да и -ду, м.
1) Стыдъ. Поганому виду нема стиду. стида завдавати. Срамить, стыдить. Дівчино моя, чи ж ти там бувала, що ти мені молодому стида завдавала?
2) Постыдный, заставляющій себя стыдиться человѣкъ. Сама стида полюбила. Ти не давай стиду-бриду цілувати свого виду.
Упімнення, -ня, с. Напоминаніе.
