Бурхати, -хаю, -єш, гл.
1) Порывисто дуть (о вѣтрѣ), сильно волноваться (о водѣ), бушевать. Великі хвилі піднялись і вітри зачали бурхати. Море.... реве да бурхає.
2) Бросать, швырять. Високі хвилі закипіли, суденце стали вверх бурхать. Там Дем'ян копа, тільки голову вже видно з ями, бурха землею.
3) Вырываться, вылетать (о водѣ, дымѣ и пр.) Загорівся Господь гнівом, з ніздер дим бурхає.
Відрізуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. відрізатися, -жуся, -жешся, гл. Отрѣзывать, отрѣзать себя отъ чего. Взяла ключ відрізалася. Нерівно відрізалося.
Каскет, -та, м. Фуражка. Плаче жовнір, плаче, каскет в руках носить.
Кладня, -ні́, ж. Копна хлѣба на полѣ въ 15 — 20 сноповъ.
Побілитися, -лю́ся, -лишся, гл. Побѣлѣть.
Помотати, -та́ю, -єш, гл. Смотать (во множествѣ). На тобі на дві мички прядіва, щоб ти і зом'яла, і спряла й помотала.
Посвіт, -ту, м. Свѣтъ, огонь. Ідут вни дальше, аж з далека вздріли посвіт. Старший брат виріджиї найменшого, чи би не взів з тої хати посвіту.
Сироїжка, -ки, ж. Грибъ: сыроѣжка, Agaricus Russula. Свіжий, хороший, як сироїжка. Ум. сироїжечка.
Скрипливий, -а, -е. Скрипучій. Скрипливії ворітечка, трудно їх заперти.
Таркач, -ча, м. Конь бѣлый съ черными или рыжими пятнами.
