Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пхицьнути

Пхицьнути, -ну, -неш, гл. Толкнуть. Г. Барв. 411.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 504.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПХИЦЬНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПХИЦЬНУТИ"
Безнемірний, -а, -е. Безмѣрный. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
До́вбиш, -ша, м. Литаврщикъ. Серед базару став коло стовпа довбиш та й почав бити в бубни. К. ЧР. 373.
Доходи́тися 2, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Доходиться. Доходився, що й хвоста збувся. Ном. № 8780. 2) Находиться, уходиться. Доходились ніжки, доробились ручки. Ном. № 8234. 3)чого́. Доходиться до бѣды, нажить бѣду. Не ходи, мій синоньку, доходишся лиха. Млр. л. сб. 339.
Заба́мкати, -каю, -єш, гл. = забаламкати.
Кревно нар. см. кревне.
Паніматуня, -ні, паніматуся, -сі, ж. Ласкат. отъ паніматка.
Протеленькати, -каю, -єш, гл. Прозвенѣть, прозвонить; о часахъ: протикать.
Спречність, -ности, ж. Пререканіе, прекословіе, споръ. Дві туркені дам в заміну за єдину Катерину, а як спречність о тім буде, єсть у мене з Польщі люде. Вол. г.
Стид, -да и -ду, м. 1) Стыдъ. Поганому виду нема стиду. Посл. стида завдавати. Срамить, стыдить. Дівчино моя, чи ж ти там бувала, що ти мені молодому стида завдавала? Чуб. V. 115. 2) Постыдный, заставляющій себя стыдиться человѣкъ. Сама стида полюбила. Мет. 259. Ти не давай стиду-бриду цілувати свого виду. Чуб. V. 540.
Упімнення, -ня, с. Напоминаніе. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПХИЦЬНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.