Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пушити

Пушити, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Взрыхлять. Пушив свою яблуню. 2) Дѣлать полнымъ, вздувать. Мовчанка не пушить і черева не дме. Ном. № 1117.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 503.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУШИТИ"
Брязкотало, -ла, с. = брязкало. Желех.
Версовик, -ка, м. Лошонокъ, родившійся поздней осенью. Вх. Пч. II. 6.
Гадай-Зілля, -ля, с. = білозор, Parnassia palustris L. ЗЮЗО. І. 130.
Гряни́чка, -ки, ж. Ум. отъ гряни́ця.
Куряний, -а, -е. Пыльный. Ой Із того куряного шляху привертайте к зеленому гаю. Рудч. Чп. 98.
Одзьобати Cм. одзьобувати.
Просушувати, -шую, -єш, сов. в. просуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Просушивать, просушить.
Реєнт, -та, м. Регентъ. Желех.
Розробити Cм. розроблювати.
Улучно нар. Мѣтко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.