Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

п'явиця

П'явиця, -ці, ж. = кіняча. Піявица лошадиная. Вх. Пч. II. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 504.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "П'ЯВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "П'ЯВИЦЯ"
Вижин, -ну, м. Жатва. Пішов на вижин. Вх. Зн. 6.
Злотистий, -а, -е. Золотой. Моя квітка злотиста. Грин. III. 507.
Круглотварий, -а, -е. = кругловидий. Вх. Зн. 30.
Мані́ритися, -рюся, -ришся, гл. Жеманиться.
Поперехоплювати, -люю, -єш, гл. Перехватить (во множествѣ).
Поплазка, -ки, ж. Родъ пресмыкающагося? Гидкий як поплазка. Ном. № 8494.
Рачачий, -а, -е. Рачій, принадлежащій раку, относящійся къ раку, изъ раковъ сдѣланный. Рачача нога. Ном. № 425, стр. 302. Очі.... рачачі. Драг. 13.
Розсип I, -пу, м. 1) Разсыпъ, разсыпка. Дивимось — свіжий розсип: видно брав хтось зерно вночі. Новомоск. у. 2) = розсипка. Од його всі в розсип, як голуби від шуліки. МВ. І. 72.
Розумування, -ня, с. Разсужденіе. О. 1862. І. 68. Не багато тут буде нашого розумування. О. 1862. І. 65.
Шкут, -та, м. 1) Ни къ чему негодный человѣкъ. Вх. Лем. 485. 2) Слабосильная скотина. Вх. Лем. 485.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова П'ЯВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.