Гніватися, -ваюся, -єшся, гл. Гнѣваться, сердиться. Не гнівийся, дівчинонько, що я не займаю.
Наверта́тися, -та́юся, -єшся, сов. в. наверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Поворачиваться, поворотиться. 2) Наваливаться, навалиться. 3) Заходить, зайти, заѣзжать, заѣхать. Почали й старости навертатись. Навернувся в хату. Одна ж біда минулась, а друга незабаром навернулась. Навернеться було хто з панночок сусідок, допитуються. Ви увечері наверніться. 4) Обращаться, обратиться. До Христа навернувсь. 5) душа не навертається. Противно (кому). Як то його душа навернеться у п'ятницю скоромне їсти. 6) навертатися на о́чі. Попадаться на глаза. А як Порося навернеться на його очі горді та смутні, — одвертає од неї очі. 7) — на думку. Приходить на умъ. І пані моя тож мені на думку навертається.
Поздоровлення, -ня, с. Поздравленіе.
Роспари II, -рів, мн. О волахъ: не парные. Cм. ро́спарки.
Спішитися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Торопиться. Іде до неї, не спішиться.
Червоність, -ности, ж. Краснота.
Чухрання, -ня, с.
1) Обрубываніе вѣтвей съ дерева, обрѣзываніе листьевъ съ вѣтвей (Cм. чухрати 1).
2) Вѣтви, срубленныя съ дерева. Ніякого дерева я в лісі не рубав, тільки взяв чухрання та й віз. Cм. чухра.
Чхатися, -ється, гл. безл. Чихаться. Перець м'яла, так тепер у носі крутить та пхається. «Чхається!» — Дорогу чуєш. доро́га пхається. Предстоитъ отправляться въ путь.
Шокати, -каю, -єш, гл.
1) Часто говорить: шо.
2) Шамкать. «Сатурнович, змилосердися, за рідную свою вступися!» к Зевесу шокала стара.
Щеміти, -млю́, -миш, гл. Щемить. Зуби не боліли і не щеміли.
