Бараболінник, -ка, м. Пирогъ съ картофелемъ.
Вичунювати, -нюю, -єш, сов. в. вичуняти, -няю, -єш, гл. Оправляться, оправиться отъ болѣзни, выздоравливать, выздоровѣть. Занедужала. Бачить, що не вичуняє і кличе батька. Нездужає Катерина, ледве-ледве дише.... Вичуняла, та в запічку дитину колише.
Домови́к, -ка́, м. Домовой. Стука раз-по-раз, мов його домовик душить.
Дри́ґавка, -ки, ж. Руль.
Квасити, -шу, -сиш, гл.
1) Квасить.
2) Окислять.
3) — губи. Имѣть кислую мину. Жінкам та дітям можно квасить губи.
Повикурювати, -рюю, -єш, гл. Выкурить (во множествѣ). Котрому козакові повні сакви жінка тютюну напхала... то все те повикурували.
Тернити, -ню, -ниш, гл. Огораживать терномъ, обкладывать верхъ плетня терномъ. Вставай, челядонько, город городити, терняньком тернити.
Цірчати, -чу, -чиш, гл. = цвірчати. Цірчат воробці.
Чоботонько, -ка, м. Ум. отъ чобіт.
Шпарити, -рю, -риш, гл.
1) Обваривать кипяткомъ.
2) Бить, колотить. Заведуться ляхи з козаками і почнуть один одного товкти та шпарить.
