Вислуженина, -ни, ж.
1) = вислуга 3.
2) Эмеритура.
Клонити, -ню́, -ниш, гл.
1) Клонить, наклонять. Клонить і в дощ, і в погоду зелені віти додолу. Лежу собі та й думаю, а сон мене так і клонить. Ой сон, мати, ой сон, мати, сон головоньку клонить.
2) клонити голову. Кланяться. І не прохались, бо такий невірний був немилосердний, що дурно й голову було клонити.
Оточити, -ся. Cм. оточати, -ся.
Підмова, -ви, ж. Подговоръ, наущеніе, подстрекательство. Ти, дівчино, ти подобна, не здавайся на підмову, будеш добра. до підмови, на підмо́ву датися. Поддаться, уступить подговору, наущенію, позволить себя подговорить. Дяк неборак на підмову дався. Дайся, дівча, мені на підмову, виведу тя з гаю на дорогу. Ум. підмовонька, підмо́вочка.
Прошак, -ка, м. Попрошайка; нищій. Але сто приходить до неї прошак, просить подати йому, що ласка її, вона йому і дала цибулю.
Сурганити, -ню, -ниш, гл. Шуточно: прясть. Було не савити, не варварити, та на сорочку сурганити.
Уложити, -жу, -жиш, гл.
1) Вложить. Вложив Бог душу, як в грушу. Тільки нашого, що в душу вложено. Cм. укласти.
2) Надѣть. І жупана на тебе як слід не вложили.
Упустити Cм. упускати.
Шмуляти, -ляю, -єш, гл. = шмугляти. Годі працюватись та шмуляти шию задарма.
Шпадлювати, -люю, -єш, гл. У столяровъ: шпадлевать, замазывать щели и неровности особой замазкой передъ окраской.
