Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перебурхати

Перебурхати, -ха́ю, -єш, гл. Перебушевать. Стишилось море, перебурхало.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕБУРХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕБУРХАТИ"
Багачня, -ні, м. = багатиня. Пирят. у. Слов. Д. Эварн.
Брунатний, -а, -е. Смуглый, темный.
Дома́ювати, -ма́юю, -єш, сов. в. дома́яти, -ма́ю, -єш, гл. Оканчивать, окончить развѣваться, колыхаться и пр. Cм. маяти. Що у батька да й одна дочка, да не дали люде да догуляти, русою косою да домаяти. Грин. ІІІ. 122. (Конопелькам) да не дали вітри да достояти, зеленому листю да домаяти. Грин. ІІІ. 122.
Заборо́татися, -таюся, -єшся, гл. Запутаться (въ прямомъ или переносномъ смыслѣ). Вік заборонився, та вже не знає що в робить. Волч. у.
Ламання, -ня, с. 1) Ломъ, разломъ, ломаніе, разламываніе. 2) Нарушеніе, несоблюденіе. І в ламанні свого слова попадуться нечестиві. К. Псалт. 135. 3) Ломота. Ламаня ма в кістю. Вх. Уг. 249.
Ошморгати Cм. ошморгувати.
Перебалакати, -каю, -єш, гл. Осилить въ разговорѣ, болтовнѣ. А ну, хто кого перебалакає? 2) Разсказать, сказать въ разговорѣ (все). Ще ж бо не все перебалакали — посидьте лишень.
Потиляка, -ки, ж. Ув. отъ потилиця. Мнж. 124. Грин. І. 219.
Присвідувати, -ду́ю, -єш, гл. Дѣлать показанія, свидѣтельствовать. Присвідує на мене, що я, каже, вкрав. Н. Вол. у.
Фарба, -би, ж. = краска. Брали поетичні фарби.... з того, що бачили перед собою. Левиц. І. Світ. 11. Cм. хварба.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРЕБУРХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.