Буйність, -ности, ж.
1) Изобиліе, плодородіе.
2) Невоздержность, неумѣренность. Молодість — буйність, а буйність — дурність.
Гайдамакування, -ня, с. Пребываніе гайдамакою.
Дальнина́, -ни́, ж. = Далиня́. Як би допомогти оку людському прозирнути за далеку дальнину.
Доско́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Подпрыгнуть до, допрыгнуть. Не доскочиш, бо дуже високо. Доскоче конем до царівни (а царівна сиділа у високому терему). Свого одбіг, чужого не доскочив. 2) Дойти, достигнуть. По чарці, по другій, та так може й до десятка, чи й лучче, доскочило. 3) Достать, пріобрѣсть, Взять въ добычу. Оттоді то й Черевань доскочив собі несчисленного скарбу. Добре, кажуть, що шовкові брови удались, хода павлина да вид королівський, — дак і козака доскочила. Вовка.... живцем доскочили. Доскребти. Cм. доскрібати.
Кровавий, крова́вити и пр. Cм. крівавий, крівавити и пр.
Куб, -ба, м.
1) Кубъ.
2) Выдолбленный изъ дерева кубокъ.
Мирячи́ти, -чу, -чи́ш, гл. = мрячити. Дощик мирячить.
Охолода, -ди, ж. Прохлада.
Товаришити, -шу́, -ши́ш, гл. = товаришувати. Товаришить з безбожниками злими.
Усмоктати, -ся. Cм. усмоктувати, -ся.
