Благо, -га, с. Благо, добро (заимствовано изъ церк. языка и въ нар. рѣчи не употребляется). Заспіваю Господеві за всі Його блага.
Благузнити, -ню, -ниш, гл. Поговаривать, болтать Благузнять люде, що у Київ царь приїде.
Буванець, -нця, м. Болванъ для растягиванія шапокъ.
Відкочувати 1, -чую, -єш, сов. в. відкотити, -кочу, -тиш, гл. Откатывать, откатить. Він тоді його відкотив аж до лісу.
Да́нка, -ки, ж. То, что дано, даяніе. Обіцянка, а не данка — дурному радість.
Захожуваты, -жую, -ешъ, гл. = захожаты.
Калило, -ла, с. Грязь.
Неввага, -ги, ж. Невниманіе. Воздвиженський не вважав на увагу, чи неввагу своїх слухачів.
Руб I, -ба, м. 1) Рубецъ. Ходив.... у таких (сорочках), що руб руба позиває. І руба сухого на йому не осталось. На ру́би наді́ти. Надѣть на изнанку. 2) Ребро, грань, край. Ру́бом поста́вити. а) Поставить на ребро. б) Выставить на показъ. Так якось уміла все вона, — як то кажуть, всяку копійку рубом. Ум. Ру́бчик.
Стегно, -на́, с.
1) Ляшка. Также у вола. Не показуй чоловіку стегна.
2) Часть терлиці. (Cм.). Ум. стегенце. Ув. стегни́ще, стегняка. Писала писака: хто прочитає, тому стегняка.
