Відвилюватися, -лююся, -єшся, гл. Отвиливать.
Відвіювати, -віюю, -єш, сов. в. відвіяти, -вію, -єш, гл. Отвѣвать, отвѣять.
Здого́нки, -нок, ж. мн. = здогін. Петро... зараз верхи та на здогонки за Иваном.
Перебрати, -ся. Cм. перебірати, -ся.
Повиносити, -шу, -сиш, гл. Вынести (во множествѣ). Сало повиносив, собак понагодовував.
Роскнижитися, -жуся, -жишся, гл. Разложить книги. Тут треба хату чепурить, а ви роскнижились, що за вами ніде повернуться.
Серце, -ця, с.
1) Сердце. Вийшов козак із сіней, за серце береться. Від серця до Бога навпростець дорога. Від серця до неба шляху не треба. Щирим серцем робить. Усердно дѣлаетъ, работаетъ. Употр. какъ ласкательное слово: Скажи мені, серце, що маєш на мислі? серцем нудити. Тосковать. Ой я хлопець нещасливий, а як тяжко серцем нуджу: кого люблю та й не виджу. на тще серце. Натощакъ.
2) Гнѣвъ. Не то сильний, що камінь верне, тільки сильний, що серце в собі вдержить. Трохи з серця не сказивсь. з серця. Гнѣвно, сердито. Крикнув чоловік із серця. Cм. з-серця. серця додати. Еще болѣе разсердить.
3) Штифтъ въ замкѣ.
4) Языкъ въ колоколѣ.
5) Сердцевина дерева.
6) Полипъ, медуза.
7) — земне. Родъ трюфелей. винюхав би земне серце. Выслѣдилъ бы даже въ землѣ спрятанное. Ум. серденько, сердечко, серденя, серденятко, серденяточко. Злая година мене зсушила, коло мого сердечка гніздечко звила. Ходи, серденько, сюди! Не зви мене козаком, зови мене сердечком. Горобець маленький, а сердечко має, — сердится, можетъ сердиться.
Сиряник, -ка, м. Сырникъ, творожникъ.
Таламбас, -су, м. = тулумбас.
Ухід, уходу, м. Входь. Твій вхід і вихід в його буде од нині і довіку певен.
