Бруд, -ду, м.
1) Грязь, нечистота. Як би знала, мій миленький, що я твоя буду, випрала би-м сороченьку з чорного бруду.
2) Околоплодная жидкость у роженицы, вытекающая передъ появленіемъ младенца. Попереду бруд одійде, тоді дитина родиться. У послѣродовое очищеніе.
3) Гной изъ нарыва, раны. Оце палець як обривало, так скільки з його бруду попойшло.
4) Поросль волосъ у брѣющагося человѣка. Який у тебе бруд великий поріс.
Ганьбити, -блю, -биш, гл. = ганити. Нащо ганьбити чоловіка?
Гузя́! меж. = Гудзя.
Змизкати, -каю, -єш, гл. Истаскать, истрепать. Тобі хоч яку гарну одежу дай, то зараз змизкаєш.
Краяти, краю, -єш, гл.
1) Рѣзать, разрѣзывать. Яблучко крають. Краяти коровай дрібненько. Опанас поставив чарку, оселедець крає.
2) Кроить. Сукню крайте.
3) — серце. Раздирать, разрывать сердце. Не край мого серця.
Ли́бити, -блю, -биш, гл. Брать? собирать? Ходив (торгувати)... та добре либив гроші.
Підпомагати, -га́ю, -єш, сов. в. підпомогти́, -жу́, -жеш, гл. Помогать, помочь. Підпомагає спасенному задумові.
Роскоренити, -ню́, -ни́ш, гл. Разрыть, изрыть. Свині роскоренили город.
Укресати, -шу, -шеш, гл. Высѣчь (огня).
Шляга, -ги, ж. Большой деревянный молоть, то же, что и довбня.
