Барнак, -ка, м. Загнутый конецъ ґирлиґи, ея деревянный крюкъ.
Ля́пати, -паю, -єш, сов. в. ля́пнути, -пну, -неш, гл. 1) Хлопать, хлопнуть, стучать, стукнуть. Не годиться по столу ляпать ложкою. Ляпнула дверима. 2) Шлепать, шлепнуть, плескать, плеснуть. Життя лящам, мов тім панам, — гуляють, ляпають хвостами. 3) Шлепать, шлепнуть, бросать, бросить что-нибудь липкое и мокрое. Ляпнув глиною в стіну. 4) Пачкать, пятнать; капать, капнуть. Не ляпай мені чорнилом книш! Крапля ляпнула на воду. 5) Ударять, ударить. Ляпаю по ковадлу. Ляпнув його по щоці. 6) Неумѣло говорить, сказать что-нибудь, болтать, сболтнуть. Приневолили короля таке слово ляпнути, що багацько воно лиха наробило. Не ляпай язиком!
Недошкулкий, -а́, -е́ Не донимающій, не пронимающій. Я ж думала, що нагаєчка недошкулка: як ударить, то розсядеться шкурка.
Обачіння, -ня, с. Вниманіе. мати обачіння на ко́го. Обращать вниманіе на кого, присматривать, заботиться о комъ. Знайшла мене ой смертонька в чужій стороні, — май же, сестро, обачіння на діти мої.
Оладка, -ки, ж. Оладья.
Повикошувати, -шую, -єш, гл. Выкосить (во множ.). Я скрізь у садку повикошував. Скрізь повикошувано, попідчищувано.
Увидіти, -джу, -диш, гл. Увидѣть. Скоро ввиділи, пану доповіли.
Хить меж., выражающее качаніе, шатаніе. Як човничок у морі: туди хить, туди хить!
Хутрований, -а, -е. 1) Подбитый мѣхомъ, 2) Обшитый шалевкой.
Циганка, -ки, ж. 1) Цыганка. Ти, циганко, ти, моя коханко, оддай мої ключі золотиї. 2) мн. Раст. Clematis integrifolia Ум. циганочка.
