Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понапускати

Понапускати, -каю, -єш, гл. Напустить. І щук звелів у став понапускати. Гліб. 42. Сякий-такий бродяг понапускав. Чуб. II. 330.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАПУСКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАПУСКАТИ"
Биндочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ бинда. 2) Косоплетка. Гол. Од. 50.
Відчалюватися, -лююся, -єшся, гл. Отдѣляться, отдѣлиться. Відчалився від народу та й пішов собі геть понад берегами.
Животво́рний, -а, -е. Животворный, оживляющій. К. (О. 1861. III. 6).
Кавунчик, -ка, кавунчичок, -чка, м. Ум. отъ кавун.
Левіхна, -ни, ж. = невіхна. То моя левіхна коханка. Мет. 232.
Підказати Cм. підказувати.
Росколотити, -ся. Cм. росколочувати, -ся.
Скоренити Cм. скореняти.
Толоб, -ба, м. = кадіб. Вх. Зн. 70.
Хру-хру! меж., выражаюшее хрюканіе свиньи. Свині біжит та й: хру-хру. Гн. І. 129.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАПУСКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.
hit.ua: сейчас на сайте, посетителей и просмотров за сегодня