Кигикати, -ги́чу, -чеш, [p]одн. в.[/p] кигикнути, -кну, -неш, гл. Кричать, крикнуть (о чайкѣ). Чайка кигиче — згинь ти куличе. (Чайка) літала над його могилою і кишкам.
Милови́ння, -ня, с. = милини.
Натиски нар. Нажимая, натискивая, давя. Напився... Доброму коню натиски налягає.
Нашіптувати, -тую, -єш, сов. в. нашептати, -пчу, -чеш, гл. 1) Нашептывать, нашептать. Серце моє мені нашіптує, що так. Співать тобі думу, що ти ж нашептав. 2) Наушничать, наговаривать, наговорить. 3) Наговаривать, наговорить (воду, зелье — о знахаряхъ).
Оконити, -ню, -ниш, гл. Дать коня, изъ пѣшаго сдѣлать коннымъ. Въ думѣ вдова, вручая козаку коня, говоритъ: Де мого сина нагониш, там його окониш, добрим лицарем настановиш; нехай він по походах піхотою не ходить.
Підкоморство, -ва, с. Должность подкоморія. Дала йому унія підкоморство.
Поприпізняти, -ня́ємо, -єте, гл. — що. Запоздать съ чѣмъ. Поприпізняли сіяти.
Споміж нар. Изъ средины, между. Споміж садів видко церков.
Хвалістрант, -та, м. Хвастунъ. Оце хвалістрант: убрався в батькову свиту та й чваниться.
Чупринка, чупринонька, чуприночка, -ки, ж. Ум. отъ чуприна.
