Важки, -ків, мн. Вѣсы небольшіе.
Дворяни́н, -на, м. 1) Дворовый человѣкъ. Дізналися дворяне та панськії козаки. Ой мати криминина, чорні очі в дворянина. 2) Дворянинъ. На безлюдді й Хома дворянин.
Заги́ба, -би, ж. = загиб. Чи нема у вас чого ад поганки? Жаден день поганка; та вічня загиба та й годі.
Зміястий, -а, -е. Змѣевидный. Отари нівечив зміястими стрілами.
Качнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Одн. в. отъ качатися. Покотиться. Той чоловік... як качнеться по траві.
Млен, -ну, м. = млін.
Олгати, олжу, -жеш, гл. Лгать. Встрѣчено въ народи, думѣ: А будемо ми, брати, перед отцем, перед маткою олгати, так буде нас Господь милосердний і видимо й невидимо карати.
Осудок, -дку, м. = осуда. Де вже я тебе без вечері пущу! Щоб собі довічнього осудку досягти. Діти знов напались на батька, щоб ішов до церкви, шоб не робив семг осудку.
Рубанець, -нця, м.
1) Полѣно, отрубокъ. Свічка горить, свічка палає, шмаровоз по підпічку рубанця шукає.
2) = праник.
Скрупілий, -а, -е. Заскорузлый. Кожух скрупілий.
