Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понапікати

Понапікати, -ка́ю, -єш, гл. Напечь. Всього понапинано. Мнж. 130. Вона заходилась, понапікала хліба. Грин. II. 85. Мати понапікала й понаварювала. Левиц. Пов. 154.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАПІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАПІКАТИ"
Гафтарь, -ря, м., гафтува́ння, -ня, с. гафтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. = гаптарь, гаптування, гаптувати. Грин. III. 525.
Глушня, -ні, ж. Глушь. Там така глушня, аж сумно; туди й люди не їздять. Васильк. у.
Дні́пер, Дніпро́, -пра́, м. Рѣка Днѣпръ. Роби, як Дніпер робить. Чуб. І. 247. Дніпро-батько. Ном. № 725. Ой як будеш же ти, серденятко моє, Дніпром-водою плисти. Мет. 24.
Костирник, -ка, м. Игрокъ въ кости. Которі п'яниці, которі костирники не хочете в кості програвать, ідіть до мене в охотне військо погулять. Дума.
Лясавці́, -ців, м. мн. = ласочка 2. Чуб. III. 103.
Прожерення, -ня, с. Пожраніе. Привезе циган царівну нашому змієві на прожеренів. Мнж. 31.
Сімнадцятеро числ. соб. Семнадцать (штукъ). Сімнадцятеро дверей у тім ятері. Рудч. Ск. І. 46.
Скорушина, -ни, ж. = скорух. Вх. Лем. 466.
Угорі нар. Вверху. Чого хмара не пада додолу, а висить вгорі? Ком. Р. ІІ. 23.
Шрам, -му, м. Рубецъ на тѣлѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАПІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.