Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понапікати

Понапікати, -ка́ю, -єш, гл. Напечь. Всього понапинано. Мнж. 130. Вона заходилась, понапікала хліба. Грин. II. 85. Мати понапікала й понаварювала. Левиц. Пов. 154.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАПІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАПІКАТИ"
Горля́к, -ка́, м. = Горлач. Вх. Пч. II. 9.
Зайня́ти, -ся. Cм. займа́ти, -ся.
Княгня, -ня́ти, с. = княжя́. А в танці ходить княгня Іванко, на головойці сокола носить, в правій ручейці коничка водить. АД. І. 36.
Ло́кша, -ші, ж. Лапша. Локшу кришать. Г. Барв. 3. Ум. локшенька, ло́кшечка.
Нахнюпити, -плю, -пиш, гл. Потупить. Вона ж нахнюпила у землю очі.
Перехилити, -ся. Cм. перехиляти, -ся.
Підсак, -ка, м. = підсака. Вх. Пч. II. 23.  
Розсип I, -пу, м. 1) Разсыпъ, разсыпка. Дивимось — свіжий розсип: видно брав хтось зерно вночі. Новомоск. у. 2) = розсипка. Од його всі в розсип, як голуби від шуліки. МВ. І. 72.
Торгуватися, -гуюся, -єшся, гл. Торговаться.
Чугаїна, -ни, ж. = чугай. О. 1861. XI. Св. 26.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАПІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.