Дереня́к, -ку́, м. = Деренівка.
Дога́нка, дога́нонька, доганочка, -ки, ж. Ум. отъ догана.
Запеча́лля, -ля, с. Печаль. Батько бив, батько бив, нагай увірвався, а я низом, попід хмизом в зілля заховався; батько йде, батько йде, на грудку споткнувся, а я з жалля, з запечалля з батька усміхнувся.
Кути, -кую́, -єш, гл. = кувати.
Міньба́, -би́, ж. Мѣна, размѣнъ. мінька и міньки, нар. Въ выраж. давай мінька! ходім міньки! Давай мѣняться. Давай лишень мінька на одежу та виходь із сії пакосної ямки. Ходім міньки на крашанки.
Панотець, -тця́, м.
1) Отецъ. Подивітеся, паниченьки, які в мене черевиченьки; отсе мені панотець покупив, щоб хороший молодець полюбив.
2) Священникъ. Панотець глянув на її щире покаяння, звелів Мотрі одвести її у манастир.
2) Хозяинъ, господинъ, сударь, титулъ старыхъ уважаемыхъ людей. Ум. панотченько.
Плутатися, -таюся, -єшся, гл. Путаться. Плутається волосся. Плутаються нитки. О неумѣлой ходьбѣ. Вона посередині, а ми — кругом, мов ті каченята плутаємось по траві.
Постеління, -ня, с. Тюфякъ, перина.
Припущальник, -ка, м. То-же, что и триб въ ткацкомъ станкѣ. Cм. верстат.
Харамаркати, -каю, -єш, гл. = хамаркати. Харамаркали дяки. Та по-молодечи будем Богу молитися, а не по чернечи харамаркать.
