Гарцівниця, -ці, ж. 1) Шалунья. На всю губу гарцівниця в людях і в господі. 2) Плясунья.
Дженга́лити, -лю, -лиш, гл. Кусать (о комарахъ). Об спасівці не можна через мухи заснуть, бо дуже кусаються, а тепер через бісової віри комарі: так дженгалять — аж-аж-аж!
Кам'янистий, -а, -е. = каменистий. Як ішов ти, Боже, з нами кам'янистими степами. Там гори... кам'янисті.
Клін, кло́ну, м. = кльон.
Оне, оне́є, мѣст. Это. Употр. въ выраж. не оне́, не онеє въ знач. не хочетъ (этого): Та і Тетяна нишком плаче, а до роботи не оне. Хоть чоловік і не онеє, коли же жінці, бачиш, теє, так треба угодити їй.
Самогуди, -дів, м. Эпитетъ гуслей (въ сказкахъ): сами собой издающія звукъ. Найди мені гуслі-самогуди.
Сваття, -тя, с. соб. отъ сват. Не сміхом сваття, не сміхом.
Скандзюбитися, -блюся, -бишся, гл.
1) Скорчиться.
2) Переносно: околѣть. А шоб той собака тобі скандзюбився!
Толк, -ку, м. = товк. На лихо Бог дасть толк.
Шмаркля, -лі, ж. = смаркля.
