Амбі́тний, -а, -е. Честолюбивый, тщеславный.
Відпроважати, -жу(а)ю, -єш, гл. = відпроваджувати.
Залізня́к, -ка́, м. 1) Торговецъ желѣзомъ. 2) Желѣзный котелъ. 3) Желѣзная руда. 4) Кирпичъ, выжженный сильно, до расплавки песку. 5) Порода раковъ: рѣчной сѣрый, съ широкими клешнями. 6) Названіе вола темно-красной масти. 7) Раст. а) — коза́цький. Phlomis pungens Wild. б) — черво́ний. Lytrum Salicaria L.
Згу́ста нар. Въ выраж. Зчаста-згуста. Часто.
Наповорітьма́ нар. На обратномъ пути.
Однорук, -ка, м.
1) Человѣкъ съ одной рукой.
2) Небольшой кузнечный молотъ.
Поворожити, -жу́, -жиш, гл. Погадать. Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити. Переносно: поговорить съ кѣмъ въ секретѣ съ цѣлью устроить что — либо, оказать кому протекцію и пр., устроить, уладить что-либо негласными способами. Попереду він кинувсь до лисиці, щоб тая нищечком у львиці поворожила про його.
Поставити, -влю, -виш, гл. 1) Поставить. Поставила тарілку з хлібом перед старим Полом дідом. Зжав своє жито... поставив в копи. В п'ятьох як вийдемо на ниву, то по полукіпку поставим. поставити обід. Дать обѣдъ. 2) Построить, выстроить. Поставили собі хатку. 3) Помѣстить (на квартирѣ). У тієї Пйотрової поставили Антося на станцію. 4) Приставить къ какой работѣ, опредѣлить, назначить. Сьогодня уперше нас поставлено (до роботи). Сергія поставив пан за клюшника. Вони його поставили собі лакеєм. Поставити на попа. 5) Выставить на видъ. Вона свою наймичку прилюдно все хвалить, уміє перед людські очі поставити.
Угороджувати, -джую, -єш, сов. в. угороди́ти, -джу́, -диш, гл. Вонзать, вонзить, запускать, запустить (когти). Та вгородила в своє серденько гострий ніж. Немов хто гострий ніж угородив у серце старій Мотрі.
Човенце, -ця, с. Ум. отъ човно.
