Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понапухати

Понапухати, -хаємо, -єте, гл. 1) Напухнуть (во многихъ мѣстахъ). 2) О звѣздахъ: то-же, что понадиматися. Сим. 146.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАПУХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАПУХАТИ"
Відвічальний, -а, -е. Отвѣтственный. Желех.
Драбина́стий, -а, -е. = драбинястий.
Завдяча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Благодарить, приносить благодарность.
Маршалкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Занимать должность маршала.
Мосць, -ці, ж. = мость.
Пересапувати, -пую, -єш, сов. в. пересапувати, -пую, -єш, гл. Наново полоть, выполоть сапою.
Підлатати Cм. підлатувати.
Потурнацтво, -ва, с. 1) Ренегатство, принятіе турецкой національности и ислама. 2) соб. Ренегаты (отуречившіеся). Обманював... сонне потурнацтво над Босфором. К. Дз. 75.
Рицарь, -ря, м. = лицарь.
Убезпечення, -ня, с. Обозпеченіе, обезопашиваніе. К. Кр. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАПУХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.