Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понатворювати

Понатворювати, -рюю, -єш, гл. Надѣлать, натворить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 309.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАТВОРЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАТВОРЮВАТИ"
Виречи, -чу, -чеш, гл. = виректи. Вх. Лем. 398.
Відполоскати Cм. відполіскувати.
До́пуст, -ту, м. Попущеніе, допущеніе. Перш було, як ідуть некрути, а просто їх жид їде: взяли роспрягли коней і віз перевернули й пропало. От який допуст був. Камен. у.
За́здрісний, за́здросний, -а, -е. Завистливый. Заздрісні очі. Камен. у. Заздросний чоловік. Камен. у.
Зда́ча, -чі, ж. Сдача. Дають мені шага грошей, ще й копійку здачі. Грин. III. 402.
Полонити, -ню́, -ниш, гл. 1) Плѣнить. 2) Дѣлать проруби во льду. Kolb. І. 68.
Споружати, -жа́ю, -єш, гл. = споруджувати.
Стокрот нар. Стократъ.
Сумність, -ности, ж. = сум. Що так сумно не весело? — Не питай ти мої сумности, веселости. МУЕ. III. 36.
Хупор, -ра, м. Бугоръ. Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАТВОРЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.