Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покладати

Покладати, -да́ю, -єш, сов. в. покласти, -кладу́, -де́ш, гл. 1) Класть, полагать, положить, сложить. Буду в землі козацькій голову християнську покладати. АД. І. 212. Поклони покладати. Г. Барв. 106. Мимо церкви святої проїжжали... на себе хреста не покладали. АД. І. 193. 2) Налагать, наложить. По двоє кайданів на ноги покладено. АД. І. 90. 3) Раскладывать, разложить (человѣка для порки). Як не вийду на панщину, покладают зараз: а Сикора покладає, Вергонець тримає, а вокомон із паличков коло задку грає. Гол. ІІІ. 478. 4) = паренити. Вх. Зн. 46. 5) Строить, построить. Поклали новий манастирь. Волын. г. Двори собі поклав на боці від своєї мами. Гн. І. 153. 6)гнів на кого. Сердиться, гнѣваться. На свого старшого брата великий гнів покладав. АД. І. 187. 7)надії. Возлагать надежды, надѣяться. На його єдиного покладаю мої надії. Стор. МПр. 93. 8)гріх на кого. Взводить на кого грѣхъ. Які ж ти гріхи на себе покладаєш? АД. І. 188. Я ні на кого не покладаю гріха, як на Петра. 9) і в голову сього не покладай. И не думай этого. 10) покладаючи робити. Не спѣша и съ толкомъ дѣлать. Лубен. у. (Леонтовичъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 272.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛАДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛАДАТИ"
Вітонька, віточка, -ки, ж. Ум. отъ віта.
Дорожи́тися, -жу́ся, -жи́шся, гл. Дорожиться, дорого запрашивать. Грин. II. 333. Будьте ласкаві, не дорожіться: адже ж і горілка відрами дешевша, як квартами. Стор. І. 240.
Дотика́ти Ii, -ка́ю, -єш, сов. в. доткати, -тчу́, -че́ш, гл. Дотыкать, доткать, оканчивать, окончить тканіе. Уже небагато дотикать Ярошисі.
Качальце, -ця, с. Свертокъ, напр., лентъ.
Коралі, -лів, м. мн. 1) Кораллъ. Глибоко в морі ростуть коралі. О. 1862. III. 51. 2) Мониста, ожерелье изъ коралловъ. Були коралі, та пішли далі, були перли, та ся стерли. Ном. № 1560. Ум. коралики. Начипляє кораликів на білую шию. Н. п. Ой сусіди, сусідоньки, шо за молодиця, шо різані коралини, шовкова спідниця. Грин. III. 529.
Межи́сітка, -ки, ж. Остатокъ послѣ сѣянія муки, мелкіе отруби. Сяка-така межисітка. Ном. № 13868.
Нудний, -а, -е. 1) Скучный; томительный. Бодай же кінець ваш був нудний та гіркий! Ном. № 3710. Нудна моя у полі робота. Грин. III. 276. 2) Приторный. 3) Тошный.
Праперек, -рка, м. = прапірок. АД. ІІ. 250.
Процвітати, -та́ю, -єш, сов. в. процвісти́, -ту́, -те́ш, гл. 1) Цвѣсть, процвѣтать, расцвѣтать, расцвѣсть. Калина процвітає. Мет. 33. Кругом хлопці та дівчата, як мак процвітає. Шевч. 51. Піднявсь, процвів і в'яне, мов та квітка. К. Іов. 30. 2) Богатѣть, разбогатѣть, достичь благополучія. А процвів був мій брат: поважали усі, майстер, грошей багато. Лебед. у. Чи ба, як люд процвів тепера: тілько пани колись так жили, як оце наші міщане. Лебед. у. 3) Расцвѣчивать, расцвѣтить, разукрасить. Cм. процвітаний.
Сумісний 2, -а, -е. Совмѣстный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКЛАДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.